Шановний пане спікере, шановні народні депутати, вчора і

сьогодні було сказано багато слів про Чорнобильську трагедію. Хочу нагадати

всім присутнім в цьому залі, що у нас в країні майже 200 тисяч громадян України

мають статус ліквідатора Чорнобильської аварії, з них більше 50 тисяч додатково

мають інвалідність, а в цілому більше 1,5 мільйона людей є постраждалими від

цієї страшної трагедії. У 2014 році була колосальна несправедливість по відношенню

до цих людей. Парламент в грудні 2014 року одним махом ліквідував всі пільги і

соціальні виплати ліквідаторам і постраждалим від Чорнобильської аварії. Наша

фракція тоді звернулась в Конституційний Суд з позовом по відновленню цих пільг

і виплат. І в липні 2018 року Конституційний Суд прийняв рішення зобов'язати

уряд відновити ці виплати. Це не було виконано тодішнім урядом і так не

виконується сьогоднішньою владою. Тому ми вважаємо, що найкращою подією для цих

людей, найкращим знаком, що ми пам'ятаємо про цю трагедію не тільки два рази на

рік – в день ліквідатора і в день, коли сталася ця трагедія, Друге питання, яке я хочу сьогодні підняти, – це питання

примирення Відновлення перемир'я – це нагальне і найбільш важливе

завдання сьогодні як база для подальшого політичного процесу завершення

конфлікту. І треба проводити переговори для того, щоб цього досягти. І наша

позиція не змінилась: переговори повинні проходити з усіма учасниками цього

конфлікту, включно з невизнаними республіками, тому що вони є підписантами

Мінських угод також. І у нас є політична воля це зробити. Якщо влада не хоче

цього робити, то ми готові до цих переговорів задля миру і відновлення

територіальної цілісності нашої держави. Дякую за увагу.