Шановний Голово Верховної Ради, шановні колеги! Сьогодні,

в Нам обіцяли кінець епохи бідності. Натомість маємо епоху

життя на межі виживання. Шахтарі місяцями не отримують заробітну плату,

бюджетникам затримують або Нам обіцяли професійний уряд. Натомість маємо міністра

економічного розвитку, який хизується тим, що не читає книжок, і Нам обіцяли повернути громадян України додому. Натомість

маємо скорочення робочих місць та зростання трудової міграції, зростання

преступності. Підприємства, що належать державі, ріжуть на металобрухт. Міністр

енергетики радить дітям шахтарів не наслідувати професію батьків, а такого

тиску на малий бізнес не було навіть за часів так званої Нам обіцяли децентралізацію. Натомість маємо проект, у якого

одна мета: підготувати все для продажу землі олігархам. Ще нам обіцяли турботу

про того самого "маленького українця". Натомість маємо проект

Трудового кодексу, що перетворить народ України на рабів. Ще й законопроект про

легалізацію грального бізнесу, який до всіх інших Шановні колеги, у нас тут склалася традиція: депутат

закінчує свій виступ на цій високій трибуні, і йому обов'язково хтось аплодує.

Але чому ви аплодуєте? Що з того, що зробила ця Рада, заслуговує на

аплодисменти? Я звертаюсь до кожного з вас. Перед тим, як підтримати

черговий злочинний та антинародний законопроект…