Шановні українці, колеги! Їх є 193 країни, визнаних

Організацією Об'єднаних Націй як демократичні, незалежні, соборні, і кожний з

нас, з українців, поважає кожну з цих країн. Але є країни, які по-особливому

ставляться до нашої держави і до яких ми навзаєм ставимося з особливою повагою.

Ці країни перші визнають нашу незалежність. Так стається, що ці країни перші

підтримують нас, коли на нас наступають росіяни. Ці країни першими приходять на

допомогу, коли нам бракує коштів, а іноді, коли у нас немає зброї, щоб захищати

територіальну цілісність нашої держави. Серед таких країн, однією з перших є країна, яка сьогодні

святкує свій національний день – це Канада. Там проживає більше 1 мільйона 250

тисяч українців і тільки за офіційною статистикою. Там на вулицях є пам'ятники

багатьом українським визнаним національним героям. Там щороку проходить більше

десяти національних українських фестивалів, найстарший з яких 1939 року. І в

нашої країни був прекрасний шанс привітати весь канадський народ з цим

прекрасним святом. Не сталося! Але навіть не в цьому проблема. Проблема в тому, що коли

цього не сталося, на пряме запитання канадців – так був голос за Канаду чи Товариство, нас в цьому залі до того, як я написав заяву про

вступ до групи дружби з Канадським парламентом, було 143 члени – це більше

третини українського парламенту. Раз не стало сміливості у Президента і у

міністра закордонних справ визнати очевидне, давайте скажемо за них… Це двомовна країна, яка заслуговує на повагу і любов всієї

України.