Шановні народні депутати, шановні гості урочистого

засідання, шановні українці! Тисячолітня українська історія знає чимало

документів, які стали фундаментальними для творення української держави, і

Декларація про державний суверенітет України без сумнівну один із них. Сьогодні

ми відзначаємо 30-у річницю від дня народження цього знакового документа. 30

років тому був зроблений впевнений крок до остаточного здобуття незалежності

України. Декларація наблизила перемогу українців у багатовіковій

боротьбі за вільну та самостійну державу. 16 липня 1990 року стало дійсно

історичним днем. Дорогі українці, сьогодні 6 рік поспіль ми захищаємо свій

суверенітет від російської агресії. Ми сплачуємо за це найвищу ціну – життя

наших громадян. Сьогодні весь цивілізований світ визнає, що Україна робить все

для настання такого бажаного миру, справедливого миру, миру у нашому розумінні

цього слова. Саме того миру, де державний суверенітет буде панувати в

реальності, не на папері. Так, ми втратили частину територій, ми втратили своїх людей,

і, на жаль, ми не можемо повернути загиблих. Але повинні повернути усі свої

території, повернути віру. Я переконаний, що шанс досягти цього у нас у українців є

тільки в одному випадку, якщо всі ми об'єднаємося так само як і 30 років тому.

Сьогодні у цій залі знаходяться народні обранці першого скликання, їх внесок у

державотворення неможливо переоцінити. І присутні тут і ті, кого, на жаль,

немає з нами, всі вони Із цієї високої трибуни в цей святковий день я хочу нагадати

всім слова ініціатора проголошення Декларації про державний суверенітет героя

України В'ячеслава Максимовича Чорновола: "Дай, Боже, нам Шановні друзі, годі сварок та розбрату, годі маніпуляцій та

політичних ігрищ, годі ділити українців та Бережімо себе, бережімо наш суверенітет, брежімо Україну.

Слава Україні!