Доброго ранку, шановні народні депутати! Я, ризикуючи

порушити трошечки встановлені тут правила, оскільки запрошений тут виступати в

якості члена уряду, хочу все ж таки почати з того, що я маю перед вами

виступити в двох іпостасях, оскільки я ще є членом української делегації в

Тристоронній контактній групі. І, з вашого дозволу, я все ж таки, ризикуючи

отримати зауваження від головуючого, почну як представник української делегації

саме в Тристоронній контактній групі, а потім продовжу вже як член уряду

відповідати на поставлені запитання. Однією із складових сьогодні гібридної війни, яку розпочала

Російська Федерація в 2014 році, починаючи з окупації Криму, є інформаційна

війна. І багато страхів і непорозумінь, які виникають сьогодні і провокують

розбрат, зокрема, є саме ті наслідки, які виникають внаслідок цієї

інформаційної війни. І в тому числі це поширення міфів про Тристоронню

контактну групу. Головним міфом про Тристоронню контактну групу, про ТКГ Президент під час грудневого саміту минулого року лідерам

"нормандського формату" в Парижі дав чітке розуміння, що жодних змін

в Конституції України щодо включення туди якогось особливого статусу не буде, і

це виключено. Так само Президент неодноразово говорив, що Мінські угоди

потребують змін. Це позиція, яку ми обстоюємо в Тристоронній контактній групі. Чи легко даються нам переговори в рамках Тристоронньої

контактної групи? Ні, це дуже важко. Переговори надзвичайно складні. Опоненти

дуже часто грають не за правилами. Але українська делегація робить все, все

можливе, щоби відстояти інтереси нашої країни. Останнім набуттям є довготривалий режим тиші, який ми вже

спостерігаємо сьомий тиждень, і ви це знаєте. І під час моїх робочих візитів в

Донецьку і Луганську області я, спілкуючись з людьми отримую від них єдиний

головний сигнал: ми чуємо, – говорять Які ще існують міфи? Міф про суб'єктивізацію визнання

квазіутворень російських "проксі" на території ОРДЛО. Ніколи про те

не йшлося і не буде йти. І все, і це крапка. Міф про так звану інспекцію позицій українських військових у

Шумах. Пробачте, але це відверта маячня. Це російський Ще один міф, що в ТКГ начебто підкилимно готуються вибори в

ОРДЛО на Тепер я би хотів все ж таки перейти вже до звіту перед вами

як член уряду, а не як член Тристоронньої контактної групи. Вчора я письмово надіслав розгорнуту відповідь на всі

запитання, які я отримав від фракцій, які були направлені до мого секретаріату.

Але я би хотів подякувати окремо одній з фракцій, яка згадала одну з моїх тез в

публічних виступах. Вони запитали, чому я кажу, що реінтеграція триватиме 25

років. Я кажу, бо це правда. Реінтеграція територій, які зараз тимчасово

окуповані не відбуватиметься зразу після закінчення війни. Кінець війни і

реінтеграція не співпадатимуть по часу. Бо ми говоримо про безпечну

реінтеграцію – таку, що не пошматує країну і не створить нових ризиків.

Безпечна реінтеграція триватиме мінімум одне покоління і давайте говорити

правду. Про це говорить світовий досвід. Хочу підкреслити головне, деокупація і реінтеграція

визначається не тим, що відбувається в Тристоронній контактній групі, вони

більшою мірою залежать від змін в країні Перше. Після гарячої фази будь-якого конфлікту Я хочу подякувати парламенту за прийнятий вчора за основу

документ, вибачте, законопроект, відомий як Закон про воєнних злочинців.

Комітет колеги Дениса Монастирського провів важливу роботу. І це дуже

правильний крок. Мінреінтеграції у тісній співпраці з колегами по уряду

запропонує на розгляд парламенту пакет законопроектів Ми не уникнемо цих кроків і не повинні їх боятися, бо кожний

з них – це сигнал, у тому числі мільйонам наших громадян, які зараз перебувають

у заручниках окупаційного режиму. Коли вони зрозуміють наші з вами підходи до

відповідальності, вони знатимуть, чого чекати, і позбудуться страхів. Чим

швидше ми дамо людям зрозуміти, як ми бачимо українське майбутнє, тим складніше

буде існувати російському окупаційному режиму. І звідси випливає друге. Щоб наблизити мир і деокупацію, ми

повинні реалізувати кращий варіант майбутнього на підконтрольній території

Донбасу, в районах, в яких ми пережили війну або вже понад 6 років відчувають

її подих зовсім поруч. Цей регіон сильно постраждав. Створити там нову

економіку за рахунок бюджетних коштів чи донорської підтримки неможливо.

Створити новий Донбас може тільки інвестор. Держава може запропонувати

інвесторам, і українським, і іноземним, модель, яка стимулюватиме їх йти на Донеччину

і Луганщину і розвивати там бізнес, і дати нове життя регіонам. Для цього

Мінреінтеграції ініціювало розробку стратегій економічного розвитку Донецької

та Луганської областей. Я тут на трибуні зараз перед вами, а команда міністерства

просто зараз проводить обговорення головних положень цього документа у десяти

містах – Паралельно з цим держава має системно інвестувати в

інфраструктуру. Це стосується не тільки автодоріг, але і залізниці, наприклад,

особливо на Луганщині і в напрямку Маріуполя. Це стосується водопостачання та

інтеграції цих територій до української енергосистеми. Ми не зможемо ефективно

розвивати те, що ми не контролюємо. Завдяки такому підходу вільна частина

Донбасу перетвориться на потужну точку зростання. В разі успіху, в який я

особисто вірю, цей експеримент може навіть і треба буде поширювати на інші

регіони, які так само зазнали втрат. І цей експеримент може бути поширений і на

тимчасові окуповані наразі території, але тільки після їх деокупації. Окремий третій блок питань – це забезпечення інформаційного

суверенітету. Вже готовий пакет пропозицій. Наприклад, ми будемо просити

народних обранців, депутатів, підтримати законопроект, який зобов'яже мовників,

які хочуть потрапити до мультіплексів, забезпечити некодований супутниковий

сигнал. Це один із способів дати нашим громадянам у "сірій" зоні, в

Криму, в окупованій частині Донбасу доступ до українських телеканалів.

Підсумовуючи, наблизити деокупацію невійськовим шляхом можна тільки через

зміни, які роблять Україну сильнішою. Не через лозунги. Я дуже прошу підтримати

ці зміни і допомогти нам разом їх впровадити. І наостанок я знову повернусь до своєї ролі в Тристоронній

контактній групі. Я розумію, що багато присутніх тут колег хочуть почути

коментарі щодо постанови, яка стосується місцевих виборів. Я дам вам

максимально відверту відповідь. Ця постанова політично дуже правильна і

повністю співзвучна з тими тезами, які я особисто виголошую на кожному своєму

інтерв'ю або коментарі. Але суто тактично окремі її положення, вони передчасні. Чи ускладнила ця постанова ведення переговорів? Так,

ускладнила. Чи скористалися нею наші опоненти для маніпуляцій? Так,

скористалися. Чи заблокували переговорний процес? Так, значною мірою він

заблокований, наприклад, в тому числі в гуманітарній підгрупі, де готується звільнення

близько ста наших бранців. Приймати те чи інше рішення по зміні чи уточненню цієї

постанови – це виключно прерогатива українського парламенту, і про це було

наголошено під час останньої зустрічі української делегації в Берліні на

зустрічі політичних радників, лідерів країн "нормандського формату".

І буде зрозуміло, якщо парламент України не захоче робити якісь зміни саме до

цієї постанови, бо нікому не подобаються ультимативні умови, тим паче з боку

країни-агресора. Але якщо парламент України зможе проявити колективну мудрість

і ухвалити якесь інше рішення, яке підкреслить сприйняття Україною Мінського

процесу як наразі безальтернативного майданчику переговорів, яке підтвердить

повноваження української делегації і продемонструє довіру до неї. Таке рішення

дасть важливий сигнал нашим західним партнерам та міжнародним посередникам з

ОБСЄ. Воно б розширило поле маневру для нашої роботи в Тристоронній контактній

групі, тим більше, що згадана постанова де-факто зникне як чинник після 25

жовтня. Я з великою повагою ставлюся до українського парламенту і

маю надію, що народні депутати на своїй ділянці нашого спільного фронту проти

агресора точно не підведуть. Дякую. І готовий відповідати на будь-які запитання.