Давно тут не був. Шановний пане Президенте, шановний Голово Верховної Ради,

народні депутати, святі отці! Мені дійсно сьогодні особливо приємно бачити в

цій залі депутатів другого скликання, які, не дивлячись на всі політичні

негаразди, прийняли Конституцію, срібний ювілей якої ми сьогодні з вами

відзначаємо. Спасибі вам. Більше 10 років я звертався в цьому залі в якості

Президента, але ніколи не бачив перед собою справжньої парламентської

більшості, тим більше нинішня монобільшість Останній раз з цієї трибуни я виступав 16 років тому, 8

грудня 2004 року, знаєте, з якого питання, до речі, конституційного питання.

Правда, той виступ був не урочистий, а більше драматичний. Для молодих

депутатів, а таких переважна більшість в цій залі, чверть століття – це вже

історія. Наша Конституція, справді, вже має свою історію. І, як водиться, в

історії є і спогади паралельні. Зупинюсь на окремих аспектах. Не раз приходилося чути, що Конституцію можна і треба було

прийняти значно раніше. Важко з цим не погодитися. Але вийшло так, що Україна

замикала парад Конституцій серед пострадянських республік, замикала. Ставши

Президентом, я робив все, щоб якнайшвидше прийняти нову Конституцію, бо

радянська Конституція, хоч і підрихтована, не могла сприяти побудові

суверенної, правової, соціально-ринкової держави. Навіть на п'ятому році

незалежності дискусії з таких державних значимих питань, як мова, прапор, герб,

були надзвичайно гострі. Парламент тоді був дуже поляризований і не тільки

політично, але й ідеологічно, тож Конституція стала яскравим прикладом

компромісу. Її прийняття було високо оцінено в українському суспільстві та в

міжнародній спільноті. Навіть прискіплива Венеціанська комісія визнала її

однією з найдосконаліших в Європі. З позиції сьогоднішнього дня, з 25-річної дистанції можу

твердо заявити, що Конституція 96-го року стала двигуном для подолання кризи та

здійснення реформ. Спочатку конституційний договір, а потім сама Конституція

дала можливість створити ефективну вертикаль виконавчої влади, яка забезпечила

подолання глибокої кризи, а згодом високого економічного зростання. Тоді дехто

з політиків це називав узурпацією влади. Але тодішні успіхи подолання кризи та

зростання економіки сьогоднішні історики пов'язують саме з підвищенням

ефективності виконавчої влади. Хочу особливо підкреслити значення наданих Президенту

повноважень видавати протягом 3 років законодавчо значимі укази з економічних

питань. Мною було підписано більше 400 указів з однією метою: оперативно та

ефективно розв'язувати економічні проблеми. Час підтвердив то були своєчасні та

ефективні рішення. Близько 90 відсотків указів згодом були трансформовані в

закони. Такі повноваження були потрібні насамперед на перехідний період від

старої системи до нової. Вже на початку моєї другої каденції з'явилась

можливість зміщення повноважень та відповідальності в бік парламенту, аж до

зміни президентсько-парламентської моделі на парламентсько-президентську. Для

цього була ініційована політреформа та зміни до Конституції, які зрештою були

прийняті в грудні 2004 року. Я ніколи не вважав 96-го року Конституцію ідеалом на всі

часи. В ній були прогалини. Взяти хоча б таку. В конституційну ніч права Кажу про це не для того, щоб комусь дорікнути, а себе

похвалити, навпаки, хотів би застерегти від необдуманих кон'юнктурних демаршів

по відношенню до Конституції з важкими суспільно-політичними наслідками. Події

останніх 16 років лише додавали впевненості в тому, що відповідальність

парламентської більшості за формування та діяльність уряду має бути абсолютним

пріоритетом. Парламент разом з урядом мають бути в одній згуртованій команді

корабля "Україна". Нарешті, про найголовніше – Шановне товариство! Срібний ювілей Конституції дає нам

сьогодні привід не тільки для спогадів, але і для погляду у майбутнє. Чверть

століття конституційного творення дало нам багато важливих уроків. Хочу

наголосити на одному з них. Конституція повинна захищати суспільство та

громадян. Але бувають моменти, коли суспільство та громадяни мають захистити

Конституцію. Треба пам'ятати про це. Це не означає, що Конституція має бути

недоторканною. Вона має розвиватись, вдосконалюватись. Її можна і треба міняти

за вимогами часу. Але робити це треба виключно в життєвих інтересах

Українського народу. І я бажаю, щоб в цьому залі завжди була непохитна монолітна

більшість, але не партійна, а державницька. Щоб тут була одностайність, коли

йдеться про захист національних інтересів України, життєвих потреб нашого

народу і нашої Конституції. Ще раз вітаю вас зі святом! Щиро бажаю українському народу і

всім нам конституційної мудрості, гарантування конституційних прав і, звичайно,

виконання конституційних обов'язків. Дякую.