Роман Лозинський, об'єднання "Справедливість".

Шановні колеги, в цей день 19 жовтня 2014 року на Луганщині, рятуючи своїх

побратимів, загинув Віктор Гурняк, псевдо "Гарт". І я би попросив

всіх нас сьогодні вшанувати хвилиною мовчання одного з українських воїнів, який

віддав своє життя за Україну. (Хвилина мовчання) Дякую. Я би хотів розпочати свій виступ зі слів пісні нашого

сучасника: "Коли війна вривається у двері, не захистять слова й печатки на

папері. Потрібно йти, потрібно брати зброю і право на життя відстояти в горнилі

бою…". Ці слова найкраще характеризують Віктора Гурняка –

журналіста, пластуна, волонтера, добровольця. Віктор став добровольцем у 2014

році, пішов служити, хоч вдома його чекала дружина і донька. Віктор Гурняк

загинув в цей день, рятуючи своїх побратимів під обстрілом російських

окупантів, Росії – агресора, яка веде війну проти нас восьмий рік, загинув у

боротьбі за нашу країну. У 2021 році, буквально недавно, Віктору посмертно присвоїли

звання Героя України. Ми сім років чекали на вшанування його пам'яті та його

чину. Я дякую Президенту Зеленському, який нарешті вшанував

пам'ять Віктора. Віктор Гурняк та тисячі полеглих за нашу Батьківщину

заслуговують на вшанування пам'яті в назвах вулиць чи наукових стипендій. Але знаєте, хто не заслуговує на звання героїв України –

моральні колаборанти, московські прихвосні, які по сьогоднішній день

співпрацюють з Російською Федерацією, визнають окупаційні адміністрації чи

отримують російське громадянство, на восьмому році війни публічно підтримують

кривавий терор та режим Путіна. Моральні колаборанти не повинні називатися героями України.

Тому ми з однодумцями народними депутатами спільно практично з усіма фракціями

та групами зареєстрували законопроект, який позбавляє звань героїв України,

державної фінансової допомоги всіх колаборантів, які перейшли на сторону

ворога. Я закликаю Президента Зеленського і цей парламент підтримати

цю ініціативу, аби вшанувати пам'ять справжніх героїв. Дякую.