Доброго ранку, шановний пане Голово, шановна президія,

шановний По-перше, я хочу подякувати українському парламенту за

ухвалені вчора рішення, насамперед щодо ратифікації кредитної угоди з

Великобританією, кошти від якої підуть на розвиток Військово-Морських Сил

України, а також за внесення уточнень до Закону "Про основи національного

спротиву". Ратифікація угоди запустить практичну фазу її виконання, а

Міністерство оборони активно вже готується до цього. Зокрема, весь минулий

тиждень в Одесі тривали перемовини з британською стороною, і ми узгоджували

деталі чотирьох контрактів, пов'язаних з цією рамковою угодою. Вони стосуються

будівництва двох військово-морських баз в Бердянську та Очакові, будівництва

восьми сучасних ракетних катерів, придбання двох тральщиків та ракет.

Реалізація цієї угоди дозволить за 2-3 роки суттєво підвищити спроможності

українського флоту. По-друге, зважаючи на пандемію коронавірусу, інформую, що у

Міністерстві оборони та Збройних Силах України повністю вакциновано понад 96,3

відсотка військовослужбовців та працівників. Вже розпочато процес бустерної

вакцинації. Вакцин достатньо, командування медичних сил тримає ситуацію на

контролі. Тепер щодо основної загрози, основної теми – стану загроз з

боку Російської Федерації та наших дій. Перше. Хочу підкреслити, станом на зараз не спостерігається

жодних явищ чи дій військового характеру, які б помітно відрізнялися від того,

що відбувалося навесні минулого року перед Великоднем. Єдина відмінність у

військовому плані, за якою ми уважно стежимо, – це ситуація у Білорусі і про це

я скажу трішки далі. Що кардинально відрізняється? Це інтенсивність гібридних

заходів, в першу чергу інформаційних, а також вплив цих заходів на

макроекономічну ситуацію, я прошу вас це взяти до уваги. Українська розвідка, я особисто і Головнокомандувач Збройних

Сил України генерал-лейтенант Валерій Залужний перебуваємо у постійному

контакті з нашими міжнародними партнерами. Ми володіємо всією повнотою

інформації і в деяких моментах уточнюємо дані наших іноземних колег.

Відмінність у цифрах щодо концентрації російських військ, які інколи лунають у

публічному просторі, особливо в міжнародних ЗМІ, пов'язано з відстанню і

трактуванням цієї відстані. Хтось вказує цифри щодо присутності російських

військ на відстані до 200 кілометрів від державного кордону України, а хтось –

до 400 кілометрів. Ми використовуємо дані щодо зони до 200 кілометрів, тому що

вони більш точно відображають тенденцію. Росія напала на Україну 8 років тому.

Ні для кого в Україні це не є новиною, що в Росії велика армія. Ми навіть

знаємо, що в них є ядерна зброя, чи не так. Але ми виходимо з того, що війна

вже йде і ця вся армія – це армія ворога. Виступаючи з цієї трибуни в грудні, я відзначав, що в Росії

розпочався зимовий навчальний період, по всій Росії пересуваються війська.

Інформацію про це спеціально поширюють і це теж засіб тиску, причому не тільки

і не настільки на Україну. На початку грудня ми спостерігали за 41-ю батальйонною

тактичною групою та іншими підрозділами російської армії, які нараховували 94

тисячі осіб, з авіаційною та морською компонентою це було близько 110 тисяч.

Зараз ми спостерігаємо за частинами, які нараховують близько 112 тисяч осіб, а

з морською та авіаційною компонентою це близько 130 тисяч осіб. У квітні минулого року бойовий компонент, який стягувала

Росія, складав 126 тисяч осіб. Отже, кількість тоді і зараз співмірна, не

співмірна реакція. Також відзначу, що Росія стягнула на 300 танків більше ніж

на весні, але кількість сучасних протитанкових засобів, які сьогодні є у наших

військових – це і "Стугна", і "Корсар", і

"Джавелін", і Впевнений, всі ви слідкували за новинами. Точну цифру

отриманого в якості допомоги я озвучувати не можу, але можу стверджувати, що

вона більш оптимістична ніж те, що лунало в засобах масової інформації. Ми спостерігаємо за переходом шести великих десантних

кораблів з Північного та Балтійського флотів Російської Федерації, які увійшли

до Середземного моря і можуть увійти до Чорного моря. Ми знаємо, які підрозділи

морської піхоти знаходяться у них на борту, і ще краще про це знає Авіаносна

група Військово-Морського флоту Сполучених Штатів Америки. Хочу підкреслити, наші військові прораховують усі можливі

сценарії, в тому числі найгірші. Це їхня робота, щоб бути готовими. Коли вони

дають якусь оцінку щодо термінів можливої ескалації з боку Росії, озвучується

один з можливих, але не обов'язкових сценаріїв. У грудні з цієї трибуни я вам казав, що наприкінці січня ми

очікуємо зростання загроз. Тому наше завдання – сконцентруватися на підготовці

спільної з міжнародними партнерами відповіді на ці виклики, і ми діяли і діємо. Щоб зменшити ризики, проводилась велика робота як всередині

України, так і за кордоном. На рівні лідерів країн діяв Президент України

Володимир Зеленський, активно працював Офіс Президента. Прем'єр-міністр Денис

Шмигаль діяв на рівні своїх візаві в урядах інших країн. Робили все можливе і

неможливе дипломати на чолі з Дмитром Кулебою. Міністерство оборони теж діяло

на своїй ділянці. Невелику частину результатів цієї спільної роботи, ми вже

сьогодні можемо побачити. Ми вже отримуємо те, про що раніше тільки мріяли і

буде продовження. Користуючись нагодою я хочу подякувати: Сполученим Штатам,

Великобританії, Канаді, Швеції, Данії, Литві, Латвії, Естонії, Чехії,

Нідерландам, Іспанії, нашим польським і турецьким друзям, керівництву ЄС і

нашим японським партнерам, Прем'єр-міністру Хорватії Андрею Пленковичу Ми дуже цінуємо допомогу Німеччини… Ми звертаємо увагу наших партнерів на те, що наші прогнози

щодо дій Кремля збуваються, і ми їх ще краще розуміємо. Якщо Німеччина не

змінить позицію щодо відсічі російської агресії, федеральному уряду доведеться

розбиратися не з проблемами ОРДЛО чи окупованого Росією Криму, а з проблемою

Німецької Демократичної Республіки, і це не перебільшення. Адже матеріальна

основа для НДР вже існує. Це не тільки "Північний потік – 2", раніше

це був газогін "Опал", це і представники німецького істеблішменту на

російських зарплатах, це і окремі віцеадмірали, які торпедують власну країну

дивними висловами. Про іншу російську активність німці самі краще знають. Ми попереджали західних партнерів, що метою Кремля є не

стільки Україна, скільки підрив НАТО та ЄС. Ми попереджали, що буде атака на

Країни Балтії, і вона сталася, що після цього буде ескалація, якщо не буде

відповіді і ескалація проти Польщі сталася, і таке неможливо було уявити рік

тому назад. Відновлення Німецької Демократичної Республіки – це логічне

продовження російських вимог, які вже заявлені. Росія вже офіційно висунула

вимоги до демонтажу НАТО в 14 країнах, це теж здавалося абсолютно неможливим.

Добре, дуже добре, що члени Альянсу дали чітку відповідь, але ми маємо бути

практично частина, щоб потім не довелося давати відповідь, коли хтось почне

відновлювати Берлінську стіну. Шановні колеги, я детально зупинився на цих питаннях, тому

що і ви, і українське суспільство мають розуміти логіку наших дій, ризик і

загрози, які є, були всі ці 8 років і ми не применшуємо їх, і ми готуємося. Підсумовуючи цей блок, скажу кілька слів про Білорусь. Разом

з колегами, з МВС, прикордонниками, Службою безпеки ми уважно спостерігаємо за

північним напрямком. На сьогодні немає жодних спроб атакувати Україну

мігрантами чи інших подібних загроз. Що стосується російських військ, які прибувають на навчання

до Білорусі. За своїм складом наразі вони більше схожі на окупаційний

контингент, ніж на ударну групу, і представляють більшу загрозу Мінську ніж

Україні. Підкреслюю, що жодних загроз Білорусі з боку України не

існує в принципі, це нонсенс. У нас дуже теплі почуття до білоруського народу,

і будь-які силові дії проти Білорусі суперечать інтересам України. Хочу, щоб у

Мінську це теж почули. Так само абсолютним нонсенсом є звинувачення України у

начебто підготовці до якихось збройних провокацій на Донбасі. Ми послідовно

зміцнюємо нашу оборону, і це правда, але ми чітко дотримуємося зобов'язань і

розглядаємо сценарій політико-дипломатичного врегулювання як базовий. Останнім часом ми спостерігали деяке зменшення кількості

провокацій з боку російських окупаційних сил в ОРДЛО. Наші воїни їх привчили,

що провокації отримують відсіч. Наступний блок, на який я хочу звернути увагу – що потрібно,

щоб посилити нашу оборону. Перше – триває активне розгортання Сил територіальної

оборони Збройних Сил України. Закон "Про основи національного

спротиву" вступив з 1 січня у свою силу і чотири тижні тому. Командувач

Сил територіальної оборони бригадний генерал Юрій Галушкін, бойовий офіцер, учасник

оборони Донецького аеропорту був призначений на посаду першим Указом Президента

у цьому році. Це налаштовує на відповідний ритм. Урядом вже ухвалені необхідні підзаконні акти і триває

робота на рівні відомчих актів. Усі необхідні підрозділи, від командування до

майже 150 батальйонів, на рівні районів вже створені, відбувається їхнє

комплектування особовим складом за штатом мирного часу і облаштовуються місця

дислокації. Розгортання буде відбуватися у три умовні етапи. Перший етап

– це створення командно-управлінського ядра, який складає 10 тисяч професійних

військовослужбовців. За законом це штат мирного часу. Вкотре нагадую, Сили

територіальної оборони – це складова Збройних Сил України, так само, як

Десантно-штурмові війська чи Сили спеціальних операцій. Це не добровільні

народні дружини або щось таке в органах місцевого самоврядування. У прикордонних

регіонах підрозділі ТрО вже укомплектовані штатом мирного часу на 70 відсотків,

це дає можливість виконувати необхідні завдання. До кінця лютого підрозділи в усіх регіонах будуть

укомплектовані на 70 відсотків і більше. Другий етап – це штат особливого періоду, який сумарно буде

складати близько 130 тисяч осіб. Це цивільні громадяни, які пройдуть відбір і

укладуть контракт про службу в резерві ТрО. Вони перебуватимуть під

командуванням військових, держава закріпить за ними зброю і проводитимуть

навчання та злагодження. Робота по розгортанню штату особливого періоду вже триває, і

спільно з Генеральним штабом ми скоротили перелік документів, який був потрібен

для зарахування до резерву: заява, паспорт, код ідентифікаційний, військовий

квиток, якщо він у вас є – це все. Більше жодних написаних від руки

автобіографій від вас вимагати не будуть. Третій компонент – це добровольчі формування територіальних

громад. Вони можуть бути створені у невеликих населених пунктах виключно у тому

випадку, якщо таку ініціативу проявить командування Сил територіальної оборони,

а Головнокомандувач Збройних Сил України ухвалить відповідне рішення. Вони

діятимуть, будуть діяти згідно завдань відповідних військових керівників сил

ТРО. Зараз першочерговою потребою є облаштування і утримання міст

дислокації, адже йдеться про одночасне розгортання 176 військових частин. Я

доповідав про це на уряді, і під керівництвом Прем'єр-міністра спільно з

міністром фінансів ми вже опрацьовуємо це питання. Також буде потрібно залучити ресурси органів місцевої влади

на місцях. Листи з відповідними потребами за моїм підписом вже спрямовані до

регіонів. Ми налаштовані вибудовувати партнерські стосунки з органами місцевої

влади і самоврядування, адже сама ідея ТрО – це координація армії та громади. Хочу подякувати тим колегам, які вже нас підтримують. В

лютому заплановані навчання за регіональним принципом за участі керівників

органів місцевої влади і самоврядування, щоб відпрацювати взаємодію: схід,

північ, південь та захід. Друге. Ми розпочали трансформацію Міністерства оборони за

напрямками, які я вам називав під час призначення на посаду, а також будемо

продовжувати реформу сектору оборони. Зокрема, один з блоків – це цифрова

трансформація, яка стосується і управлінських процесів, і застосування військ

на полі бою. Ми вже зробили низку кроків, щоби у нашої армії невдовзі з'явилися

автоматичні системи... автоматизовані системи управління військами усіх рівнів,

від стратегічного до тактичного. Розпочато процедури інвентаризації активів Міністерства оборони,

і ми дуже тісно працюємо з Держгеокадастром з метою захисту земель оборони. Окремий блок – застосування Паралельно ми розробляємо проект Закону про сили

кібероборони. Це новий напрям, який збільшить спроможності України. Інша надважлива сфера – забезпечення військових житлом. Ми

формуємо спільну позицію з Міністерством ветеранів і невдовзі її будемо вам

презентувати. Загалом ми плануємо комплекс заходів, щоб зробити службу в ЗСУ

привабливою і конкурентною, перейти від контрактної армії до професійної. Позиція третя – стосовно додаткових ресурсів на оборону.

Чесно скажу, що міністр оборони точно не буде заперечувати проти додаткових

коштів на армію. Навпаки, потреби є, і вони великі, я про них постійно говорю і

на різних рівнях. І я дякую Голові Верховної Ради, керівникам усіх фракцій і

груп, усім народним депутатам, які готові підтримати оборону. Проте, я

наполягаю на тому, що треба підходити системно, і закликаю усіх сприйняти цей

підхід. Безліч проблем армії спричинені саме хаотичними нагромадженнями рішень

і процесів, які мали би працювати як годинник. Нагадаю, що з 1 січня запрацював Закон "Про оборонні

закупівлі". На його підставі затверджується Річний та Трирічний плани

закупівель. По них ми докладно працюємо з профільним комітетом. Я хочу щиро

подякувати всім без виключення членам цього профільного комітету за співпрацю

та підтримку. У нас вже є чіткий план роботи міністерства на 2022 рік по

різних напрямках. Ми рухаємося покроково, але послідовно. Наприклад, з 1 січня

вже піднято рівень грошового забезпечення для військових льотчиків і медиків, є

рішення для фахівців-снайперів. На останньому етапі проект Постанови про

підвищення грошового забезпечення Сил спеціальних операцій. Цього року планується затвердити три базові державні цільові

програми: програму розвитку ЗСУ, програму розвитку озброєнь і ракетну програму.

Це запустить системний процес переозброєння армії. Це також вкрай важливо для

оборонних підприємств. Якісна зброя, яка нам потрібна, не стоїть на полиці у

сусідньому воєнторзі, її виготовляють певний час, і тут ми співпрацюємо з

Мінстратегпромом на цьому тлі. У нас чи не вперше виникає можливість гармонізувати цільові

програми і бюджетне планування, прибрати з оборонного замовлення речі, які

виникають у ручному режимі. І щоб це стало можливим, я закликаю, починаючи з етапу

формування Бюджетної резолюції, орієнтуватись на те, щоб в 2023 році витрати на

оборону склали не менше 3 відсотків ВВП. І я проситиму парламент голосувати за

бюджет оборони в плановому порядку, а не в авральному. Наші дії мають бути

швидкими, але продуманими, не пожежними. Якщо ситуацію буде розбалансовано і

втрачено макроекономічну стабільність, додаткові мільярди армії не допоможуть.

Ми підготуємо обґрунтовані запити, узгодимо їх в уряді і з профільним

комітетом, і будемо дуже раді отримати додаткові кошти, закладаючи системну

основу на майбутнє, щоб, коли на цій трибуні стоятиме наступний міністр

оборони, у нього в бюджеті гарантовано було 3 відсотки ВВП і цей ВВП постійно

зростав, збільшуючи обсяг ресурсів на оборону. Зараз наш головний посил – тримаємо стрій, тримаємо спокій,

адже можна припустити, що деякі рішення і заяви партнерів продиктовані

внутрішнім порядком денним. Збройні Сили України повністю готові до відсічі

ворогу. Кожен день ми стаємо міцнішими. Це бачать наші партнери, це бачить наш

ворог і це знижує імовірність негативних сценаріїв. За останній рік довіра до

армії в суспільстві збільшилась до 72 відсотків. Я вас запевняю, український

народ може бути впевнений у своїй армії. Я ще раз дякую парламенту за підтримку і хочу сказати: той,

хто хоче нападати і отримати перемогу в нападі – отримає поразку, той, хто вміє

захищатися – стає непереможним. Україна і українська армія непереможні. Слава Україні!